Тривога за здоров’я: коли тривога перетворюється на пастку
Час від часу, кожна людина зіштовхується з незрозумілими тілесними проявами, це можуть бути якісь незначні больові відчуття, незвичні симптоми як от нудота чи запаморочення, «мушки» перед очима, також ми можемо відчувати припливи енергії або навпаки – слабкість. Найчастіше такі прояви є природніми змінами і не несуть загрози здоров’ю людини, але іноді в це не так легко повірити. Зіштовхуючись з дискомфортами в тілі люди можуть відчувати значну тривогу, що до стану власного здоров’я.
«А раптом це не просто головний біль, можливо це ІНСУЛЬТ!»
Абсолютно нормально – бути уважними до власного стану, особливо якщо людина вже справляється з якимись хворобами чи має певну спадковість, але переживання щодо здоров’я можуть бути дуже перебільшеними, не відповідними до ситуації та негативно впливати на процес життєдіяльності, а також можуть набувати клінічного характеру.
Розлад тривоги за здоров’я (РТЗ)
Розлад тривоги за здоров’я (РТЗ) або розлад тривоги щодо захворювань, відносять до соматофорних розладів, для яких характерне надмірне занепокоєння щодо існування або переконання про існування, важкого захворювання, що неодмінно приведе до лякаючих наслідків. Важливо, що навіть за умови відсутності об’єктивних медичних підстав, занепокоєння не зникає. Людина з РТЗ стає гіперпильною та сконцентрованою на найменших «шумах» в тілі.
Так, так, наше тіло постійно «шумить», адже весь час справляється з великою кількістю подразників з боку зовнішнього світу, а також складається з великої кількості внутрішніх систем, які постійно чинять взаємний вплив одне на одного.
Це не просто переживання – це постійне сканування тіла, інтерпретація будь-яких відчуттів як небезпечних і неможливість заспокоїтись навіть після отримання медичних підтверджень, що все добре.
Як психолог, в методі когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), пропоную розглянути основні прояви розладів тривоги за здоров’я в чотирьох категоріях.
Когнітивні прояви
⦁ Труднощі з прийняттям невизначеності в темі власного здоров’я;
⦁ Перебільшення ймовірності важкого захворювання чи інших негативних наслідків;
⦁ Катастрофічні інтерпретації («це точно щось серйозне, я можу померти»).
Поведінкові прояви
⦁ Часті звернення до лікарів або, навпаки їх уникнення, через страх виявлення важкого діагнозу, те ж саме стосується досліджень, обстежень в контексті надмірності та уникання, залежно від кожного конкретного випадку;
⦁ Пошук запевнень ( google, чат-GPT, лікарі, аптекарі, знайомі, рідні, тематичний контент, тощо);
⦁ Перевірка пульсу, тиску, рівня цукру, вигляду в дзеркалі і таке інше (не за показами лікарів, а для того, щоб впевнитись, що все добре);
⦁ Уникання місць, обставин, де вже відчувались тілесні дискомфорти, або гіпотетично може статися погіршення самопочуття, тощо.
Вищеперераховані варіанти поведінки в КПТ, називаємо охоронною чи захисною поведінкою.
Емоційні прояви
⦁ Високий рівень тривожності та загальної напруги;
⦁ Страх смерті або важких захворювань;
⦁ Короткочасне зниження тривоги після застосування захисної поведінки ( перевірки тиску, пульсу, виклик швидкої, отримання запевнень від лікаря, пошук інформації в інтернеті, тощо).
Фізіологічні прояви
⦁ Реальні тілесні відчуття, що виникають через систематичну активацію нервової системи, на фоні перманентної тривожності та страху за здоров’я;
⦁ Фізичні дискомфорти посилюються та збільшується їх частота, при фокусуванні уваги на самопочутті та гіперпильності;
⦁ Фізичні прояви мінливі – сьогодні турбує одне, а завтра інше;
⦁ Інтенсивність та частота фізичних проявів може зменшується при відволіканні та після використання захисної поведінки.
З викладеного вище, можемо бачити певну закономірність підкріплення РТЗ, яка складається з неправильної, загрозливої інтерпретації певного тілесного відчуття та поведінкових реакцій для ослаблення страху, тривоги та напруги, що виникають у відповідь на них.
Замкнене коло тривоги за здоров’я
На малюнку нижче, ви можете бачити те саме замкнене коло тривоги за здоров’я.
Хочу звернути особливу увагу на важливість саме психотерапевтичного процесу, адже завдяки йому, ми можемо впливати на основні прояви РТЗ, зазначені вище та зрештою, розірвати замкнуте коло тривоги. Зосередимось на особливостях психотерапевтичного процесу в методі КПТ, в контексті роботи з тривогою за здоров’я.
Основні компоненти терапії
⦁ Психоосвіта. Людина набуває розуміння особливостей її стану і фокус зміщується з пошуку порятунку від симптому, на дослідження того, чи є реагування доцільним, помічним.
⦁ Робота з думками. Розвиток реалістичного мислення в противагу катастрофізації, тестування думок, пошук альтернативних пояснень, навички виходу з процесу нав’язливих обдумувань.
⦁ Зміна поведінки. Робота з мінімізацією та усуненням різних видів охоронної поведінки, що підтримують розлад.
⦁ Експозиція. Мова йде про систематичні, планомірні зустрічі з тригерами та тривогою, метою яких, є навчитися витримувати дискомфорт та емоційну напругу без уникання. Такі інтервенції ведуть до поступового зниження емоційних переживань та підвищення толерантності до тривоги та невизначеності. Часто застосовується саме інтероцептивна експозиція, де ми провокуємо певні тілесні симптоми, що є природньо абсолютно безпечними, але в РТЗ викликають страх і вчимося змінювати реакції щодо них, тестуємо негативні прогнози. Важливо зазначити, що складний на перший погляд процес, розбудовується поступово, з повагою до особистого темпу кожного, в атмосфері спільності та підтримки.
⦁ Профілактика рецидивів. Підсилення внутрішніх опор, підсумки, завершення терапевтичного процесу.
Не зважаючи на певну структуру, за якою будується терапевтичний процес, в основі він має гнучкість та орієнтир на індивідуальні потреби. Важливим аспектом є добрий терапевтичний стосунок між фахівцем та клієнтом/пацієнтом – довіра, взаємна повага, партнерство, підтримка. Подібна співпраця є ключем до полегшення стану та зміцнення власних позицій на шляху до бажаних результатів.
Тривога за здоров’я – це не про слабкість, «накручування» чи вразливість. Це радше дисфункційна навичка, що сформувалася для захисту, а від так, її можна і варто змінити.
Звертайтесь за допомогою, не лишайтесь на одинці. Завжди поруч, центр ментального здоров’я «ЕМПАТІЯ»!
