Лікування тривоги за здоров’я

Тривога за здоров’я може значно знизити якість життя, викликаючи постійний страх серйозних хвороб. Навіть незначні симптоми сприймаються як ознака небезпечного захворювання, що провокує стрес і нав’язливі думки. Лікування тривоги за здоров’я допомагає позбутися постійного занепокоєння та повернути відчуття контролю над своїм станом. Сучасні методи терапії дозволяють впоратися з цим розладом та покращити емоційне самопочуття.

Тривожні розлади за здоровʼя (Іпохондрія)

Кожен із нас періодично тривожиться за своє здоровʼя, це є нормально! Щоб було з нами, якби ми не мали цієї функції мозку! Та де межа, коли це нормально, а коли це переходить вже у критерії лікарського діагнозу? Нормально, коли ми маємо певні переживання, побоювання, чи не хворі чимось, чи не маємо якоїсь важкої невиліковної хвороби. Ці переживання змушують нас бути дбайливими до себе, вміти вчасно потурбуватися про себе, запобігати захворюванням, для цього обирати більш здоровий спосіб життя. Коли ми помічаємо якісь проблеми по здоровʼю, то страх хвороби, смерті підштовхне нас не нехтувати цими сигналами, а звернутися до лікаря, обстежуватися, лікуватися! Та в разі, коли сигнали організму не є небезпечними, довготривалими, а можливо, їх зовсім немає, то наші страхи чи надмірні хвилювання мають досить швидко минути.

Коли потрібне лікування тривоги за здоров’я

У випадку, коли ця тривога стає надмірною, затяжною, перебільшеною, необґрунтованою ніякими чіткими ознаками тіла, це переходить у стан неврозу. Деякі люди тривожаться за здоровʼя значно довше, ніж інші, місяцями, навіть роками! Вони переконані, що мають якесь важке захворювання, яке лікарі пропускають або недостатньо обстежують. Ці переживання настільки сильні, що можуть обтяжуватися панічними атаками, депресією, генералізованим тривожним розладом, обсесивно-компульсивним чи іншими тривожними розладами. Життя стає неповноцінним, зацикленим на цьому страху. Людина постійно шукає докази своєї хвороби. Лікування тривоги за здоров’я допоможе вийти з цього замкнутого кола та повернути відчуття контролю.

Цей стан тривоги не є контрольованим, як може здаватися рідним та оточуючим людям! Близькі спершу можуть співчувати. Але коли це занадто часто повторюється, а підтверджень ніяких немає, вони починають говорити: «все в твоїй голові», «ти себе накручуєш», «займися чимось корисним»! Їх теж можна зрозуміти, бо сценарії постійно повторюються. Людина, яка страждає тривогою за здоровʼя, дійсно стає більш чутливою до свого тіла і не може так легко переключитися. Якби могла — то вже б це зробила!

Діагноз тривоги за здоровʼя

В нашій країні класифікація діагнозів грунтується на «Міжнародній класифікації хвороб» (МКХ), яка розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), є спільною для багатьох країн світу. Також, є більш специфічний класифікатор для психічних розладів «Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders» (DSM) – це Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів, розроблений Американською психіатричною асоціацією. Ще по старій класифікації МКХ 10-го перегляду лікар встановлював діагноз «Іпохондричний розлад» (F 45.2) в розділі «Соматоформні розлади» (про які ви можете прочитати на нашому сайті в розділі «Лікування психосоматичних розділів»). Але зараз, вводиться нова сучасніша класифікація МКХ 11-го перегляду, де іпохондричний розлад називається “Розлад, пов’язаний з тривожними симптомами та пов’язаними поведінковими розладами” (6B23).

Термін іпохондрія має грецьке походження, де «гіпо» – нижче, а «хондрос» – грудина. Таким чином, давньогрецькі лікарі називали стани пацієнтів, де був біль у животі, але без зрозумілих причин і, до речі, часто його застосовували при «істеріях» у чоловіків (саму ж істерію залишали жінкам). Згідно з DSM-5, більш етичним вважається термін “розлад тривоги за здоров’я”, оскільки він менше стигматизує людину та точніше передає сутність її стану.

Симптоми розладу тривоги за здоровʼя

Основними ознаками, на які орієнтуються лікарі при встановленні діагнозу, є:

• Надмірна стурбованість своїм здоров’ям: людина постійно думає про можливі хвороби, навіть в разі, коли обстеження ніяк не підтверджують цього.
• Переконання у наявності серйозного захворювання: незважаючи на запевнення лікарів про відсутність хвороби, людина продовжує вірити, що вони щось пропустили, не дообстежували і захворювання точно є.
• Пошук підтвердження своїх страхів: людина постійно шукає інформацію про це в інтернеті, звертається до різних лікарів і проходить численні обстеження.
• Уникнення ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям: Мможе бути навпаки, людина настільки боїться теми здоровʼя, що уникає відвідувань лікарів, проведення медичних обстежень і навіть, просто, розмов про це. 

Додаткові симптоми, які можуть бути:

• Часті звернення до лікарів, навіть, при мінімальних симптомах;
• Панічні атаки
• Складність у виконанні побутових рутинних завдань через постійне хвилювання про свій стан;
• Порушення сну;
• Втрата апетиту або навпаки заїдання;
• Дратівливість;
• Порушення працездатності;
• Ізоляція від суспільства.

Важливо, що дані симптоми мають бути тривалими, не менше 6 місяців і НЕ відповідати критеріям інших розладів, таких як обсесивно-компульсивний розлад, генералізований розлад, фобії, маячний розлад. У той же час, розлад тривоги за здоровʼя може поєднуватися з іншими розладами. Це може визначати лише лікар-психіатр.

Як проявляється тривога за здоров’я в поведінці?

Що робить людина, яка страждає тривогою за здоровʼя:

• Ходить до численних лікарів, можливо, різних спеціальностей;
• Шукає кращих лікарів, «світил»;
• Детально вивчає записи лікарів, перевіряє цю інформацію;
• Численні пошуки інформації в інтернеті, історії інших людей, різні медичні статті;
• Фіксується на цій темі, симптомах, що тривожать у розмовах з близькими, оточуючими, розпитує про хвилюючі симптоми.

Контролює свій стан здоровʼя:

• Часто здає аналізи та різні інструментальні обстеження (МРТ, УЗД, ФГДС);
• Багато раз вимірює свій артеріальний тиск, пульс, температуру тіла;
• «Сканує» своє тіло, прощупує горло, груди, пахви, шукає гулі;
• Шукає нові небезпечні родимки, плями на шкірі;
• Може переносити свій страх на рідних людей, своїх дітей, яких змушує, теж, безліч разів обстежуватися;
• Приділяє надмірну увагу до своїх випорожнень, чи нема там домішок крові, слизу.

Може застосовувати застережні заходи:

• Носить аптечку чи якийсь індивідуальний набір таблеток, медичних препаратів;
• Вибірково харчується, перебільшено правильно або прискіпливо уникає конкретних продуктів;
• Часто ходить в лікарні, медичні лабораторії.

Може, навпаки, проявляти уникнення, що є протилежною поведінкою до перелічених вище реакцій:

• Уникає лікарень, фахівців, медичних закладів;
• Не обстежується, не здає аналізи;
• Уникає хворих людей, місць, де вони можуть бути (онкологічна лікарня, кардіодиспансер, станцій швидкої допомоги);
• Не дивиться фільми, ролики, передачі про хвороби, не читає історії людей з певною хворобою;
• Перестає відвідувати тренажерні зали, займатися фізичними навантаженнями, які можуть привести до посиленого серцебиття, запаморочення;
• Уникає місць поховань, все що повʼязано з ритуальними обрядами.

Лікування тривоги за здоров’я: причини та хто в групі ризику?

Важко визначити реалістичну цифру пацієнтів, які цим страждають, адже вони «мігрують» між різними лікарями з різними скаргами по багато років. Статистично, частіше цей розлад виникає у молодому віці, до 30 років, коли зʼявляється більше відповідальності за своє життя, а от у дітей цей розлад майже не виявляють. Проте, тривожні розлади можуть виникнути у дорослих будь-якого віку. Чоловіки та жінки страждають однаково, тому своєчасне лікування тривоги за здоров’я допоможе запобігти її поглибленню.

Нейробіологічний механізм розвитку розладу тривоги за здоровʼя достеменно не відомий. Тривожні, чутливі, перфекційні, не самореалізовані люди більш схильні страждати на цей розлад. Помічено, що розлад часто виникає на тлі стресу, після власного пережитого досвіду захворювання, коли хтось серед рідних хворів або помер від важкого чи раптового захворювання. Значний вплив мають засоби масової інформації та соціальні мережі, де багато описів симптомів хвороб і досвіду інших людей.

Діагностика розладу тривоги за здоровʼя

Діагноз встановлює виключно лікар, краще, лікар-психіатр чи лікар психотерапевт, хоча лікування може призначати, також, сімейний лікар, невропатолог, інші. Логічно, що з такими симптомами та підозрами пацієнт обійде безліч лікарів, інколи, навіть, різних спеціальностей. Коли пацієнт з тривогою за здоровʼя доходе до спеціаліста ментального напрямку, у нього вже безліч обстежень та аналізів. Переважно, ці обстеження не знаходять вагомих підтверджень тяжкого захворювання, а лікування, які могли вже призначати терапевти, гастроентерологи, неврологи, кардіологи, не приносить значного або тривалого полегшення у симптомах.

Як допоміжні, можуть застосовуватися опитувальники, але основне, це клінічне інтервʼю лікаря, де детально збирається історія захворювання, життя пацієнта, за необхідністю призначаються додаткові обстеження або консультації лікарів інших спеціальностей, щоб виключити наявність справжнього захворювання.

Лікування тривоги: крок до відновлення психічної рівноваги

На жаль, розлад тривоги за здоровʼя має тенденцію повторюватися по життю, але його лікування може значно полегшити симптоматику, покращити якість життя та профілактувати повторення розладу. Існує два підходи лікування:

• Психотерапевтичний
• Медикаментозний

Психотерапія розладу тривоги за здоровʼя

Згідно наукових досліджень найефективнішим напрямком психотерапії є когнітивно-поведінкова терапія. З точки зору КПТ іпохондрія виникає на тлі перебільшених інтерпретацій нормальних фізіологічних реакцій як патологічних, небезпечних. Особа на тлі підвищеної тривоги, переживань, може трактувати свої чуття тіла, як ознаки хвороби. Проте, не всім когнітивно-поведінкова терапія є прийнятною, адже вона потребує великої залученості людини, виконання завдань поза межами кабінету, які супроводжуються високим хвилюванням.

Застосовуються й інші психотерапевтичні методи, адже кожна людина індивідуальна, психологічні причини виникнення розладу можуть бути різні. У когось причиною можуть бути перевантаження і відсутність самореалізації, у когось як захисний поведінковий механізм, який випрацьований з дитинства і це відбувається неусвідомлено, у когось страх самостійності і залежність від інших осіб. Якщо людині якийсь із напрямків психотерапії допоможе усвідомити цей процес, зрозуміти його коріння і що можна з цим робити, то це є добре, аби не на шкоду!

Медикаментозне лікування розладу тривоги за здоровʼя

На сьогодні найбільшу ефективність продемонстрували серотонінові антидепресанти з групи СІЗЗС та СІЗЗСН. Також допустимі трициклічні та інші групи антидепресантів. Додатково можуть застосовуватися антипсихотики у невеликих дозах. На перший час лікування призначають різні протитривожні препарати, зокрема транквілізатори. Препарати призначають мінімум на пів року, частіше рік.

Вибір між психотерапією та медикаментозним лікуванням

У кожного напрямку є свої переваги та недоліки. Знову ж таки, багато що залежить від самого пацієнта, від вираженості симптомів. Якщо розлад не є затяжним, багаторічним, симптоми в помірному ступені вираженості, то може застосовуватися психотерапія без медикаментозного втручання. Якщо тривожні симптоми дуже яскраві, заважають жити, затяжні, то вже не обійтися без фармакотерапії. Однак, медикаментозне лікування статистично може дати швидші результати, але не такі довготривалі як психотерапія. Що є логічним, адже приймаючи одні препарати, психологічні причини, переконання залишаються незміненими.

Плюси медикаментозного лікування

• Більш доступне, майже, в будь-якій лікарні знайдеться лікар, який може призначити лікування
• Порівняно швидкий ефект
• Коли лікування вдало підібрано, не потрібно часто відвідувати лікаря

Мінуси медикаментозного лікування

• Не завжди вдається підібрати лікування з першого разу через індивідуальну непереносимість
• Перший місяць можливий процес адаптації до ліків. Це може налякати людину, яка надмірно прислухається до свого тіла.
• Після відміни ліків, статистично, тривога за здоровʼя може швидше повертатися
• Тривалість лікування багато місяців

Психотерапія: переваги та можливі недоліки

Плюси психотерапії

• Згідно статистики більш тривалий ефект позитивних результатів
• Нема медикаментозного втручання в організм
• Загалом можуть бути позитивні впливи на ваше життя

Мінуси психотерапії

• Нестача кваліфікованих спеціалістів, а некваліфіковані можуть нанести шкоду або зневіру в допомогу
• Переважно, високовартісність терапії
• Не всім підходить психотерапія через недовіру, особисті та культуральні переконання
• Потребує частих відвідувань психотерапевтичних сесії, переважно це щотижня

Розлад тривоги за здоровʼя (іпохондрія) – це стан, коли людина надмірно хвилюється за своє здоровʼя. Вона боїться важких чи раптових хвороб, а незначні симптоми можуть викликати перебільшену паніку. Тривога стає всеосяжною та довготривалою, що значно впливає на життя. Великі кошти йдуть на численні походи до лікарів та дороговартісні обстеження. Проте розлад тривоги за здоровʼя – це не вирок. У наш час цьому можна дати раду різними підходами.

Лікування тривоги за здоров’я в центрі «Емпатія»

Наш центр «Емпатія» пропонує лікування розладу тривоги за здоровʼя в Полтаві, яке ґрунтується на міжнародних протоколах лікування. Ми можемо запропонувати вам як медикаментозний, так і психотерепивтичні напрямки терапії. Наші фахівці проявлять до вас поважливе та емпатичне ставлення, нададуть відповіді на всі ваші запитання.

Гальченко Аліна Василівна

Співзасновниця центру Емпатія, психіатр вищої категорії, психотерапевт, (PhD) науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності медицини, автор оригінального тексту