Лікування біполярно афективного розладу
Перший погляд на біполярно афективний розлад Біполярно афективний розлад (БАР) – це розлад вираження емоцій, при яких порушується настрій і...
Перший погляд на біполярно афективний розлад Біполярно афективний розлад (БАР) – це розлад вираження емоцій, при яких порушується настрій і...
Біполярно афективний розлад (БАР) – це розлад вираження емоцій, при яких порушується настрій і активність, циклічно змінюючись між собою від надміру припіднятих до знижених рівнів та навпаки, що значно порушує функціонування людини.
В структурі БАР вирізняють гіпоманію, манію та депресію, на висоті яких можуть розвиватись психотичні симптоми. Самостійно цей стан важко помітити і основною перешкодою в цьому є стан гіпоманії або манії, коли виникає раптовий прилив сил, бадьорості і підвищується настрій, життя раптом розмальовується всіма барвами світу і людина, навряд чи, в цей час захоче звертатися за лікарською консультацією .
Але поряд з цим важкість сконцентруватись на чомусь одному, відсутність продуктивності, все ще «горять дедлайни» не тому, що не вистачає часу і сил, а тому що їх аж занадто багато, треба зробити все більше всього, дані обіцянки забуваються не встигнувши довести речення до кінця, конфлікти з близькими виникають за секунду, бо вони не встигають за даним темпом і разом з цим виникає образа, так як ніхто не розуміє і всі заважають.
Цей стан закінчується і переходить в стан депресії. Може бути і навпаки – зразу депресивний епізод, а за ним маніакальний або гіпоманіакальний. Іноді важко визначити, що саме було першим, так як розлад протікає циклічно.
Поширеність біполярно афективного розладу сягає 1-2% від загального населення (World Health Organization; World Psychiatric Association), це понад 40 мільйонів людей. В Україні наявна гіподіагностика даного розладу, адже статистично враховують лише тих пацієнтів, які звернулися за допомогою офіцфно (МОЗ України та Центр громадського здоров’я).
Головною причиною називають аномальний ген у 11 хромосомі. Період появи – 15-35 років. Загострення стану частіше всього відбувається в осінньому або в весняному періоді, але нерідко бувають й індивідуальні ритми. Без лікування тривалість маніакальних станів від місяця до 4 місяців, а депресії – від місяця до 6 місяців. Тривалість інтермісії (періоду відносного здоров’я) може коливатись від пів року до 2-3 років, що може бути суттєво продовжено під впливом терапії. На жаль, є випадки або періоди БАР, коли інтермісія не наступає, стається зміна фаз без просвітлень.
Щоб зрозуміти що це і вразі чого вчасно помітити, варто ознайомитись з кожною частиною.
Вирізняють біполярно афективний розлад І та ІІ типів. Для БАР І типу характерне поєднання манії та депресії, а для БАР ІІ типу – гіпоманії та депресії. Тож розберемось з цими трьома станами в їх структурі.
Манія – це радикально підвищений настрій, що позначається на зміні звичного буденного функціонування з невпорядкованістю у поведінці. Для цього стану характерні багатослівність, підвищення активності, яка не піддається контролю, підвищується самооцінка аж до її переоцінки, а відчуття часу може змінюватись в бік його прискорення, загострюються відчуття звуків, барв та запахів.
Можуть зростати сексуальний потяг, змінюється апетит, або надмірний, або відсутність, сильно знижується потреба у сні, також можуть розвиватись згубні бажання, що переступають рамки моралі, зловживання чи нові експеременти психоактивними речовинами. Характерні імпульсивні вчинки, витрати грошей, яскравий зовнішній вигляд (одяг, фарбування), що більше привертає увагу.
Гіпоманія відрізняється від манії меншою вираженістю, соціальні норми не порушуються. Настрій скоріше безтурботний чим ейфоричний, мова прискорена, але без напору на співбесідника. При цьому потреба в сні зменшена, сексуальний інтерес тут збільшується. Людина може виглядати ще досить адекватно, подобається іншим своєю активністю, товариськістю, продуктивністю. Це стан, який дуже подобається людям з БАР, але на жаль, цей стан ймовірно переросте в патологічну манію чи депресію, якщо вчасно не звернутися до лікаря психіатра.
Депресія при біполярно афективному розладі І і ІІ типів відрізняється за вираженістю, при БАР І типу вона може бути глибшою. Має загальні характерні ознаки: знижений настрій, рухливість, сповільненість мови, втрата інтересу до занять, які раніше приносили задоволення. Сон також порушується, але інакше – характерно пробудження серед ночі, після яких важко або зовсім неможливо заснути. Може бути надмірна сонливість, сповільненість. Втрачається продуктивність в роботі, побуті, власна гігієна виконується через зусилля.
Також характерною ознакою є виникнення оман сприйняття (галюцинацій) та маячних ідей на піку переживання манії або депресії. Для манїї це маячні ідеї величі, особливого походження, винахідництва чи збагачення, а галюцинації є чутливим підтвердженням даних думок, тобто можуть зʼявлятись голоси, які нахвалюють людину чи підтверджують виниклу хибну думку. Психотичні порушення при депресії діаметрально протилежні – тут маячні ідеї самозвинувачення, невиліковної хвороби, галюцинації в цей час можуть навіювати думки власної нічкемності.
Маніакальний епізод характеризується:
Гіпоманіакальний епізод характеризується:
Депресивний епізод характеризується:
Присутність, майже щодня і протягом більшої частини дня, одночасно протягом ≥2 тижнів, 5-ть з числа наступних симптомів, при чому, щонайменше, один з двох перших:
Коли стає питання про встановлення діагнозу «Біполярно афективний розлад» необхідно вміти його відрізнити від інших захворювань, таких як синдром дефіциту уваги та гіперактивності, межовий розлад особистості, рекурентна депресія, шизофренія.
Нерідко так стається, що людина з розладом БАР до лікаря звернеться зі скаргами саме на депресію, бо тоді найбільше страждає. Якщо лікар не приділить достатньо часу анамнезу, не запитає прицільно про стани надмірної активності, тривалого піднесеного настрою (фазу манії чи гіпоманії), які тривають більше тижня, може встановитися діагноз: Депресія. При такому діагнозі призначаються антидепресанти, які при БАР можуть навпаки нашкодити. Антидепресанти спричиняють активацію та інверсію депресивної фази в маніакальну, де пацієнт може наробити багато недоречних вчинків, про які буде жалкувати, наприклад взяття кредитів, витрату фінансів на непотрібні імпульсивні покупки, випадкові сексуальні звʼязки, конфлікти на роботі чи з близькими людьми.
| Спільне | Відмінне | |
| Межовий розлад особистості (МРО) | Емоційні спалахи, імпульсивність, схильність до саморуйнівної поведінки. | 1. При МРО присутнє тривале відчуття нерозуміння цілісності власної особистості, а при БАР порушується залежно від фази депресії.
2. Стан при МРО погіршується залежно від зовнішніх обставин або їх інтерпритації, тоді як при БАР епізоди розвиваються спонтанно. 3. Коливання настрою при МРО відбувається протягом дня чи годин, за цей час змінюється від припіднятого до пригніченого. Тоді як при БАР настрій залежить від епізоду, який може існувати днями і тижнями. |
| Розлад дефіциту уваги та гіпер-активності (РДУГ) | Імпульсивність, підвищена активність, емоційні спалахи, порушення концентрації уваги. | 1. При СДУГ перебіг постійний, на відміну від БАР.
2. При СДУГ настрій залежить від ситуації. 3. Початок БАР частіше всього зустрічається у підлітковому або дорослому віці, тоді як СДУГ може розвивається в дитинстві. 4. На перший план при СДУГ виходить порушення концентрації уваги, яке не входить до структури манії або гіпоманії.
|
| Рекурентний | Наявність повторюваних депресивних епізодів. | При РДР відсутня манія чи гіпоманія. Складність диференційної діагностики полягає в тому, що за допомогою частіше звертаються в депресивному епізоді, а не в маніакальному чи гіпоманіакальному.
|
| Циклотимія | Циклічність перебігу.
Тривалість перебігу. Присутність гіпоманій. |
1. Набагато довша тривалість існування захворювання, тобто циклічність спотстерігається не менше 2 років. Якщо це підлітковий вік тривалість може бути і від 1 року.
2. Депресивний епізод може бути або легким або помірним. 3. Манія не виникає. 4. Психотичні симптоми відсутні. 5. Відсутні суїцидальні спроби і часто відсутні навіть суїцидальні бажання. |
| Дистимія | Тривалість перебігу.
Депресивні епізоди |
1. Не менше 2 років постійно або повторюваного зниженого настрою.
2. Відсутність гіпоманій, маній, суїцидальних бажань і спроб. 3. Початок не тільки в підлітковому, а й в дитячому віці. |
При встановленні даного діагнозу важливо чути також і близьких та залучати їх до допомоги, адже часто вони бачать, те що людина сама може упустити з поля зору.
На жаль, біполярний афективний розлад – це хронічний стан, зумовлений особливостями біохімії мозку та генетикою.
Буває, що з віком інтенсивність фаз може змінюватися (ставати рідшою або, навпаки, важчою), але спонтанне повне самовилікування без терапії, зазвичай, є лише тривалою світлою перервою перед новим рецидивом.
Однак це не вирок! Основна суть лікування БАР, це досягнення стійкої ремісії, збереження якості життя, працездатності, без різких змін фаз розладу. Чимало знаменитих людей, користувачів в соцмережах відкривається, що мають БАР, проте при наявності підібраного лікування, мають сімʼї, стабільні роботи та гарне життя.
При біполярному розладі медикаментозне лікування є базовою складовою контролю перебігу хвороби. За відсутності належної терапії епізоди манії та депресії мають тенденцію повторюватися, причому кожне наступне загострення може супроводжуватися більш вираженим порушенням соціального функціонування, працездатності та міжособистісних стосунків. Особливо це характерно для депресивних фаз, які з часом часто стають домінуючими. Тому стратегія лікування спрямована не лише на усунення гострих проявів, а й на довготривалу профілактику рецидивів.
Фармакотерапія зазвичай поєднує три ключові напрямки впливу: зменшення психотичних симптомів, стабілізацію настрою та корекцію депресивних проявів. Для цього застосовують антипсихотики, стабілізатори настрою (літій, ламотриджин, вальпроати) й антидепресанти.
У випадку маніакального епізоду основна мета – швидке зниження збудження, імпульсивності та можливих психотичних симптомів. Найчастіше використовують атипові антипсихотики завдяки їх кращому профілю безпеки. За потреби короткочасно призначають бензодіазепіни для контролю тривоги та порушень сну. Літій, який тривалий час вважався стандартом терапії манії, нині застосовується більш вибірково через повільний розвиток клінічного ефекту, необхідність регулярного лабораторного контролю та ризик ускладнень при раптовій відміні. Альтернативою часто виступають препарати вальпроєвої кислоти.
Лікування депресивної фази є більш складним і потребує обережності, адже неправильно підібрана терапія може спровокувати інверсію фази – перехід у манію. Саме тому антидепресанти зазвичай комбінують зі стабілізаторами настрою. Серед антидепресантів перевагу часто надають селективним інгібіторам зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), оскільки вони мають відносно нижчий ризик індукції маніакального стану. До цієї групи належать, зокрема, сертралін, флуоксетин, пароксетин, есциталопрам і циталопрам. Вони застосовуються з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, переносимості та супутніх станів.
Водночас фармакологічне лікування не є єдиним компонентом допомоги. Найкращих результатів вдається досягти при поєднанні медикаментозної терапії з психотерапевтичними методами, психоосвітою, формуванням стабільного режиму сну та мінімізацією стресових чинників. Комплексний підхід дозволяє зменшити частоту рецидивів і підтримувати довготривалу ремісію.
БАР – це розлад, який потребує контролю, самолікування тут справді не вихід. Не бійтесь звертатись за допомогою і не піддавайтесь самодіагностиці та самолікуванню, в центрі «Емпатія» фахівці знають як допомогти. Регулярне спостереження у лікаря та прийом ліків допомагає запобігати загостренням захворювання. Ми маємо лікарів-психіатрів, які використовують сучасні протоколи лікування та проявляють повагу, турботу та розуміння до пацієнтів.