Лікування ГТР

Тривога – це природна людська емоція, яка допомагає виявляти потенційні загрози. Завдяки їй людство вижило, адже вона підказувала, куди не варто йти, де може бути небезпека. Можливо, якби не тривожні люди в давнину, нас би взагалі не існувало! Саме вони були найобережнішими, пильними й уникали зайвих ризиків.

Сучасні виклики тривоги та методи лікування

Сьогодні ми живемо в абсолютно інших умовах. Нам більше не потрібно виживати в племенах чи ховатися в печерах. У сучасному світі тривога може бути корисною. Вона нагадує про важливі дедлайни, допомагає уникати небезпечних ситуацій і необдуманих рішень. Однак, хоча світ змінився, біологічна реакція на тривогу залишилася такою ж, як у наших предків. Якщо тривога починає впливати на повсякденне життя, важливо своєчасно лікувати ГТР. Лікування включає психотерапію та медикаменти для нормалізації емоційного стану.

Ми можемо сидіти вдома на зручному дивані, але наш мозок, думаючи про майбутній дедлайн, реагує так, ніби загроза вже реальна! Він не розрізняє час — уявлена невдача на роботі перетворюється на катастрофу: ось начальник нас звільняє, ми залишаємося без грошей, усе пропало! У відповідь тіло активує реакцію «бийся, тікай або завмри»: серце починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим, м’язи напружуються, з’являється жар у тілі або навіть оніміння кінцівок. Насправді реакція «замри» зустрічається рідко, адже вона не сприяє виживанню — косуля перед хижаком не застигає в страху, вона тікає з усіх сил!

Такий стан може спонукати нас до дій або, навпаки, призводити до прокрастинації. Важливо пам’ятати, що тривога має свою функцію, вона є частиною нас, яка допомагає адаптуватися до життя. Тому ставити за мету повністю позбутися тривоги — нереалістично. Важливо не знищити її, а навчитися керувати нею.

Лікування генералізованого тривожного розладу: як позбутися постійної тривоги

Тривога стає проблемою, коли перестає бути тимчасовою реакцією на реальну загрозу й перетворюється на постійний фон життя. Відчуття напруги не зникає, розслабитися неможливо — здається, ніби щось ось-ось станеться або ти забув зробити щось важливе. Звичайне хвилювання виникає через конкретні причини, тоді як надмірна тривога ґрунтується на гіпотетичних або незначних загрозах. Коли вона триває місяцями, поширюється на всі сфери життя, заважає спати, отримувати задоволення від повсякденних речей і жити повноцінно — це вже не просто хвилювання, а серйозна проблема.

Думки при генералізованому тривожному розладі часто починаються з «А якщо…». Якщо рідна людина затримується — «А якщо з нею щось сталося?» Якщо телефонують з роботи — «А якщо я помилився? Мене звільнять!» Якщо у дитини температура — «А якщо це небезпечна хвороба?» Тривога наростає, мозок запускає безкінечний потік негативних сценаріїв.

Лікування ГТР включає психотерапію, зміну мислення та за потреби медикаментозну терапію. Важливо навчитися розпізнавати надмірну тривогу, контролювати її та змінювати звичні шаблони мислення, щоб повернути собі спокій і якість життя.

ГТР: симптоми, діагностика та лікування

Генералізований тривожний розлад (ГТР) – це стан, при якому людина постійно відчуває надмірну тривогу та хвилювання, які важко контролювати. Це значно погіршує якість життя. Головні відмінності між звичайним хвилюванням і ГТР – це надмірність переживань, їхня частота та поширеність на різні сфери життя, а не лише на конкретний об’єкт (як, наприклад, у випадку фобій). Якщо при панічній атаці тривога за 10-бальною шкалою досягає 10 балів та триває від 5 до 30 хвилин, то при ГТР рівень тривоги зазвичай становить 3–7 балів і зберігається постійно.

Діагностика ГТР

Діагноз генералізованого тривожного розладу може встановити лише лікар – психіатр або лікар-психотерапевт. В Європі використовується «Міжнародна класифікація хвороб» (МКХ), розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Відповідно до МКХ-11, основними критеріями діагностики ГТР є:

🔹 Надмірне та стійке занепокоєння:

• Тривога є надмірною, важко контрольованою і триває більшість днів протягом кількох місяців.
• Переживання стосуються багатьох сфер життя (робота, стосунки, здоров’я тощо).

🔹 Фізичні та психологічні симптоми:
Присутні принаймні кілька з наступних ознак:

• Відчуття напруги, неспокою або збудження.
• Втомлюваність.
• Труднощі з концентрацією або відчуття “порожнечі” в голові.
• Підвищена дратівливість.
• М’язова напруга.
• Порушення сну (проблеми із засинанням, неспокійний сон або раннє пробудження).

🔹 Вплив на повсякденне життя:
Тривога та супутні симптоми викликають значний дискомфорт, заважають нормальному функціонуванню в соціальній, професійній або інших важливих сферах життя.

🔹 Виключення інших причин:

• Симптоми не пояснюються іншим психічним розладом (наприклад, депресією чи панічним розладом).
• Вони не пов’язані з впливом психоактивних речовин або медичних станів.

Лікування ГТР включає психотерапію, медикаментозну терапію та роботу з мисленням. Важливо своєчасно звернутися до фахівця, щоб підібрати ефективний метод подолання тривоги та покращити якість життя.

Хто і чому страждає на генералізований тривожний розлад

Трохи статистики:

• Щороку від ГТР страждає від 2 до 4% населення.
• Протягом життя цей розлад хоча б раз виникає у 4-7% людей.
• Найбільш вразливі до ГТР діти та молодь віком 11-20 років, а також люди середнього віку від 35 до 59 років.
• Жінки хворіють удвічі частіше, ніж чоловіки.
• Люди з ГТР частіше звертаються за медичною допомогою.
• ГТР часто супроводжується іншими розладами, такими як депресія, панічний розлад та соціальна тривожність, що ускладнює діагностику.

Чому одні люди постійно тривожаться, а інші — ні?

Головними факторами розвитку ГТР є біологічні та психологічні чинники.

Біологічні чинники

• Генетична схильність – якщо в родині багато тривожних людей, ризик ГТР підвищується.
• Досвід предків – дослідження показують, що нащадки людей, які пережили Голодомор або репресії, мають вищий рівень тривожності.
• Вроджений сенситивний темперамент – ще з народження діти відрізняються рівнем чутливості: хтось більш активний і гучний, а хтось – тихий і лякливий.

Психологічні чинники

• Травматичний досвід у дитинстві – середовище, в якому дитина росла, формує її характер і ставлення до світу.
• Відсутність безпечної прив’язаності – якщо дитина не відчувала захисту з боку батьків, особливо якщо хтось із них був залежним чи емоційно нестійким, вона зростає в постійній напрузі.
• Гіперопіка – надмірний контроль і захист батьків можуть призвести до того, що дитина не розвиває впевненість у собі та власних силах.
• Тривожність у сім’ї – якщо батьки постійно хвилюються, контролюють усе і мають негативне світосприйняття, у дитини формується уявлення, що світ небезпечний, а катастрофа неминуча.
• Культурний фактор – сучасний світ із високими вимогами до успіху, соцмережами та культом перфекціонізму змушує людей постійно порівнювати себе з ідеальними картинками, що посилює тривожність.

Як запобігти надмірній тривозі та генералізованому тривожному розладу

Коли ви відчуваєте сильне хвилювання або тривогу, важливо використовувати методи самодопомоги для заспокоєння та зниження стресу. Існують науково доведені техніки, що допомагають зменшити тривожність, а також здорові звички, які покращують емоційний стан. Ось кілька ефективних способів допомогти собі під час хвилювання.

1. Релаксаційні техніки – науково доведені методи самодопомоги:
   • Дихальні вправи – квадратне дихання, діафрагмальне дихання, дихання на рахунок тощо.
   • Прогресивна м’язова релаксація за Джейкобсоном – поступове напруження й розслаблення м’язів допомагає зняти напругу.
   • Майндфулнес (усвідомленість) – медитації й вправи на зосередження допомагають швидше відновлюватися після стресу та не зациклюватися на катастрофічних сценаріях.
2. Фізична активність – будь-які рухи, спорт, прогулянки зменшують рівень стресу.
3. Підтримка близьких – спілкування з підтримуючими людьми допомагає відчути опору та розділити переживання. Варто обмежити контакт із тими, хто критикує або засуджує.
4. Здоровий спосіб життя – збалансоване харчування, регулярні фізичні навантаження та якісний сон сприяють стабільному емоційному стану.

Підходи до лікування ГТР

Якщо вже встановлено діагноз ГТР, застосовуються два основні методи лікування:

✅Психотерапія – робота з психологом або психотерапевтом допомагає змінити мислення та подолати тривожні установки.
✅Медикаментозне лікування – призначається лікарем у разі необхідності.

Психотерапія є ключовим методом лікування ГТР, оскільки працює з психологічними механізмами, які викликають тривогу. Вона допомагає людині:

• Розуміти свої потреби
• Помічати власні думки та емоції
• Відновлювати зв’язок із «тут і тепер»

Основні методи психотерапії при ГТР

1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
   • Виявлення та зміна негативних думок, що викликають тривогу
   • Навчання стратегій подолання тривожних ситуацій
   • Робота з тригерами та розвиток конструктивних реакцій
   • Зміна глибинних переконань на більш корисні
2. Гештальт-терапія
   • Усвідомлення почуттів та потреб у моменті «тут і зараз»
   • Завершення незавершених ситуацій із минулого
   • Використання експериментальних технік для дослідження емоцій
3. Терапія прийняття та відповідальності (ACT)
   • Прийняття своїх почуттів без осуду
   • Фокусування на діях, які відповідають власним цінностям
   • Усвідомлене життя у теперішньому моменті

Формати психотерапії

✅ Індивідуальна терапія – глибока робота з особистими проблемами
✅ Групова терапія – підтримка, обмін досвідом, соціальна взаємодія

Психотерапія – це ефективний, але тривалий процес, який вимагає зусиль і включеності клієнта. Регулярні сеанси із фахівцем допоможуть навчитися керувати тривогою та покращити якість життя.

Медикаментозне лікування генералізованого тривожного розладу

Якщо психотерапія не дає достатнього ефекту, лікар може призначити медикаментозне лікування. Симптоми ГТР можуть бути занадто виражені, щоб впоратися без ліків.

❗️Важливо! Ліки не змінюють світобачення пацієнта. Їх застосування ефективне тільки в комплексі з психотерапією.

Основні групи препаратів для лікування генералізованого тривожного розладу

Антидепресанти

• Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) — препарати, як есциталопрам, сертралін, пароксетин, флуоксетин. Вони покращують настрій та зменшують тривожність. Ефект зазвичай настає через 2-4 тижні.
• Інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН) — венлафаксин, дулоксетин. Вони ефективні при наявності супутньої депресії.
• Трициклічні антидепресанти (ТЦА) використовуються рідше через вищий ризик побічних ефектів.

Протитривожні препарати (анксіолітики)

• Бензодіазепіни дають швидке полегшення тривожних симптомів, але їх слід застосовувати обережно через ризик розвитку залежності.

Інші препарати

• Антипсихотики у малих дозах використовуються для додаткового заспокійливого ефекту, зокрема на початку лікування.
• Прегабалін має протитривожні властивості і може бути використаний як допоміжна терапія для лікування тривожних симптомів.

Тривалість лікування

Антидепресанти приймаються мінімум 6-7 місяців після стабілізації стану. Не можна самостійно припиняти прийом ліків – лише за рекомендацією лікаря. Медикаментозна терапія найефективніша у поєднанні з психотерапією та змінами способу життя.

📋 Перевірте рівень тривоги!
Пройдіть GAD-7 – опитувальник для оцінки генералізованої тривоги. Якщо показники високі, зверніться до фахівців центру “Емпатія” для консультації та підбору лікування.

Чому варто обрати центр «Емпатія» для лікування генералізованого тривожного розладу

В центрі «Емпатія» працює команда досвідчених лікарів, психотерапевтів та психологів. Ми забезпечуємо комплексний підхід до лікування генералізованого тривожного розладу. Наш психіатр проведе діагностику вашого стану та визначить, чи достатньо психотерапії або потрібні медикаменти. Ми працюємо на основі науково обґрунтованих протоколів. Розробляємо індивідуальні плани лікування, враховуючи потреби кожного пацієнта.

Наші психотерапевти використовують ефективні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія та гештальт-терапія. Всі фахівці підтримують принципи емпатії та прийняття, створюючи атмосферу без осуду та взаємної поваги. У процесі терапії ми акцентуємо на командній співпраці між клієнтом і терапевтом. Кожна сторона має рівне значення. Ми створюємо безпечне середовище для пацієнтів. Вони відчувають турботу і підтримку, що є важливою частиною процесу одужання. У центрі «Емпатія» ви знайдете місце, де лікування буде ефективним і комфортним.

Гальченко Аліна Василівна

Співзасновниця центру Емпатія, психіатр вищої категорії, психотерапевт, (PhD) науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності медицини, автор оригінального тексту