Лікування фобії

Фобії – це інтенсивні ірраціональні страхи, які можуть значно ускладнювати життя людини. Вони не лише обмежують щоденну активність, а й впливають на емоційне та соціальне благополуччя. Людина може уникати певних ситуацій або обʼєктів, що тільки підсилює її тривогу і відчуття безпорадності. Вчасне та ефективне лікування фобій допомагає повернути контроль над життям. Це поєднання психотерапевтичних методів, медикаментозної підтримки та технік саморегуляції, що дають можливість поступово позбутися страхів і відновити внутрішній баланс.

Фобії: коли страх стає перешкодою для життя

Страх – це наша еволюційна здатність, яка допомагає людству виживати. Щоб ми робили, якби були безстрашні та не зважували всі ризики та небезпеки, що чатують на нас в житті! До прикладу, еволюційно від пращурів в нас закладено страх темряви, крові, висоти, гучних звуків, комах (повзунів). Проте, коли страх досягає вже рівня діагнозу, фобії?

Фобія – це перебільшений малообґрунтований та неконтрольований страх, який виникає перед конкретними обʼєктами чи ситуаціями, що заважає повноцінному життю людини. До прикладу, з фобією павуків ще можна якось справлятися (якщо ви не живете в тропічному кліматі, де вони є частиною буденності), то з фобією відкритих просторів, коли людина перестає виходити з дому, втрачає спілкування з соціумом і, з часом, вийти в магазин, вже є викликом, це вже проблема.

Поширеність фобічних розладів важко точно обрахувати, адже більшість людей має фобії, які можуть не надто впливати на їх життя, якось до цього пристосовуються, можуть не так часто стикатися зі своїми обʼєктами страху. Частина людей не звертається за допомогою через сором, страх осуду або нерозуміння, що це вже є тривожний розлад. Є дані, що за свого життя аж 28% людей проживає певний вид фобій (це більше ніж кожен четвертий), з них частіше мають ризики жінки 30%, хоча чоловіки теж немало – 19%. Діти, підлітки є більш вразливими до фобій ніж дорослі. Досить, багато людей має фобії, але далеко не кожен про це говорить!

Види та симптоми фобій

З медичного погляду, фобії класифікують на більш загальні категорії:

• Специфічні фобії (ізольовані, прості) – коли є страх певного обʼєкту, ситуації (закритого простору, комах, крові, бруду).
• Соціальний тривожний розлад (соціофобія) – страх бути в центрі уваги, бути негативно оціненим іншими людьми.
• Агорафобія – страх відкритих просторів, громадських місць, транспорту, натовпу. Дана фобія, часто, супроводжується панічними атаками. Відповідно, може розвиватися фобія тих місць, де може статися панічна атака, де, ніби, можуть не допомогти чи осудити це.

Симптоми фобій, звичайно, різняться, але в загальному найпоширенішими є:

• Емоційні: тривога аж до паніки, страх, можливо, навіть страх смерті, дереалізація (відчуття нереальності світу, оточення), деперсоналізація (відчуття відстороненості від себе, свого тіла);
• Тілесні: запаморочення, важко дихати, прискорене серцебиття, нудота, пітніння, тремор тіла чи кінцівок, почервоніння обличчя;
• Поведінкові: заїкання, заклякання, уникання обʼєктів свого страху, місць, де це стається, аж до ізоляції.

Прості та соціальні фобії: яких страхів найбільше бояться люди?

Так званих, простих фобій, коли є один обʼєкт страху, є дуже багато! Тож, уявіть, скількох речей у нашому світі можна боятися.

Ось приклади поширених фобій:

1. геміфобія – страх крові
2. мізофобія – страх забруднення, мікробів
3. авіафобія – страх літаків
4. клаустрофобія – страх закритих просторів
5. нозофобія – страх хвороби
6. арахнофобія – боязнь павуків
7. акрофобія – страх висоти

Є фобії, про які люди соромляться розповідати і можуть не здогадуватися, що це вже є проблема, до поки за роки не створюються наслідки на життя, це:

• страх дефекації у громадських місцях, туалетах чи будь-якому іншому, де немає можливості ізолюватися.
• страх сечовипускання у громадських місцях, де є інші люди.

Соціальний тривожний розлад (соціофобія)

Потребує окремого розʼяснення, бо є одним з найпоширеніших серед людей в тій чи іншій мірі. Часто, він зароджується в підлітковому чи молодому віці, а потім може несе наслідки на подальше соціальне життя. Соціофобія, як вже описано вище, це інтенсивний перебільшений страх бути негативно оціненим оточенням. Люди з такою фобією в ситуаціях контакту з соціумом постійно тривожаться, що вони якось не так говорять, не так виглядають, бояться, що про них подумають «тупий», «дивний» і тому подібне. З такими думками та почуттями, як наслідок, людина червоніє, пітніє, запинається чи взагалі мовчить, що, ніби, підтверджує її переконання у свою неповноцінність.

Так формується низька самооцінка, зневіра в себе, можливо, недовіра до інших людей, світу.  Це призводить до уникання спілкування з людьми, навіть ізоляції, що може значно шкодити навчальній, професійній сфері, сфері друзів, стосунків.

Підвиди соціофобії: які страхи можуть стати розладом?

Цікаво, що соціофобію розділяють на підвиди. І вас це може здивувати, бо деякі з них ми можемо не раз проживати і не здогадуватися, що це вже досягає рівня проблеми чи вже розладу:

Є селективні (тобто вибіркові) підвиди:

• Страх публічних виступів;
• Страх писати на людях;
• Страх їсти на людях;
• Страх користуватися громадським туалетом.

Є генералізовані (всеосяжні) підвиди:

• Страх спілкуватися в групі людей;
• Страх спілкування з незнайомцями;
• Мати всі соціальні страхи одночасно.

Не забуваємо, що фобією це є тоді, коли страх надто інтенсивний, не співрозмірний дійсності, тривалий і порушує нормальність вашого життя, а не коли один раз невдало виступив чи не відповів викладачеві.

Причини виникнення фобії

Причини фобій та фактори, які впливають на їх розвиток, виділяють декілька, деякі з них є гіпотезами або недостатньо дослідженими. Зокрема, це

• Генетична схильність: може бути спадковість, можливо, не самої фобії, а тривожного розладу, як такого;
• Нейробіологічні фактори: порушення балансу нейромедіаторів у мозку (більше досліджень є про серотонін, але це достовірно не підтверджено);
• Індивідуальні особливості: тривожні, чутливі, соромʼязливі люди більш схильні до фобій, як і взагалі, до невротичних розладів. Люди з низькою самооцінкою.
• Негативний досвід в минулому: научення батьків (які своєю поведінкою демонструють, що є небезпечно, страшним); гіперопіка і коли в когось з батьків є страх за здоровʼя; булінг; травматичний досвід.

Отже, причин може бути безліч, але все НЕ точно! Ймовірно, що є схильність і є негативний досвід, які разом призводять до появи фобічного розладу.

Лікування фобій: чому не варто ігнорувати страхи та до яких наслідків це може призвести?

Є прості фобії, які можуть не ускладнювати життя, як от страх змій, з якими, точно, не зіштовхуєшся щодня. Але, в разі, коли ви вже не виїжджаєте на відпочинок з друзями на природу, не гуляєте парками, починаєте обмежувати своє життя через фобію – це вже проблема, з якою потрібно звертатися за допомогою до спеціаліста. За статистикою, до фобій у 62% випадків може доєднатися будь-який інший тривожний розлад, у 55% – може настати депресія, для полегшення стану люди починають зловживати алкоголем чи іншими психоактивними речовинами.

У випадку фобії темряви, забруднення, соціофобії життя починає обростати захисною та уникаючою поведінкою, часто може додаватися обсесивно-компульсивний розлад, панічні атаки. До прикладу, при страху мікробів людина може мити руки по декілька раз, протирати деззасобами предмети, але з часом цього стає недостатньо і додаються інші ритуали, які, ніби-то, мають захистити від забруднення, кожен раз після виходу з дому прати одяг, протирати всі предмети з магазину, не торкатися ніяких поверхонь на вулиці. Доки не дійде до того, що людина уникає будь-яких контактів поза домом, усамітнюється, втрачає соціальні звʼязки, не може працювати. Через такі обмеження в житті, постійний страх, тривогу, може наступити безнадія, безвихідь і доєднується депресія.

Лікування фобій та соціальної фобії

Фобії досить добре піддаються лікуванню, особливо, коли вони ще не є багаторічними та обтяженими ритуалами, які захищають або допомагають уникати обʼєктів страху. Важливо звернутися до фахівця, щоб вибрати найбільш підходящий метод терапії. Ось кілька основних підходів, які ми використовуємо в лікуванні фобій:

• Психотерапію;
• Медикаментозне лікування;
• Поєднання обох методів.

Лікування фобії можливе самостійно, якщо вона має легку форму. Важливо поступово зменшувати уникаючу поведінку та йти назустріч страху. Але слід бути обережним, щоб не травмувати себе негативним досвідом. Тому краще звернутися до фахівця, який оцінить проблему.

Психотерапія є основним методом лікування фобій. Найефективнішими підходами є когнітивно-поведінкова терапія та експозиції. Фахівець допоможе зрозуміти причини страху, змінити ставлення до нього та навчитися долати тривогу.

Психотерапія може бути індивідуальною або груповою. Індивідуальні сесії допомагають глибше розібратися у причинах страху та підібрати методи роботи. Групова терапія дає підтримку та відчуття спільності, допомагаючи долати тривожність.

Комплексний підхід до лікування фобій

Експозиційна терапія – ключовий метод у лікуванні фобії. Вона включає поступове занурення у ситуації, що викликають страх. Існують два види експозиції:

• In vitro (в уяві) – людина уявляє ситуацію зіткнення з об’єктом страху.
• In vivo (у реальності) – пацієнт під контролем спеціаліста поступово стикається зі страхом у реальному житті.

Лікування фобій також може включати медикаментозну підтримку. Препарати призначають при вираженій тривозі, яка заважає психотерапії. Антидепресанти групи СІЗЗС допомагають зменшити тривожність та покращують якість життя. Окрім цього, застосовуються релаксаційні техніки та майндфулнес-практики, що допомагають витримувати страх, а не уникати його.

Медикаментозне лікування призначається у випадках надмірно вираженої тривоги, страху, які заважають проводити психотерапевтичні методи, або сильно погіршують якість життя. Також, коли фобія вже ускладнена іншими тривожними розладами, депресією, і має важку форму. Згідно сучасних світових протоколів, препаратами першої лінії вибору є серотонінові антидепресанти (групи СІЗЗС або СІЗЗСН). Вони допомагають нормалізувати рівень нейромедіаторів (серотоніну, норадреналіну) в головному мозку, що призводить до зменшення тривоги, підвищує активність, можливість радіти, отримувати задоволення від життя. Також, можуть призначатися додаткові заспокійливі препарати, які вже є наступними лініями вибору або можуть застосовуватися на певний час, до стабілізації стану. Медичні призначення робить, виключно, лікар. На додаток, можуть застосовуватися різні релаксаційні техніки, майндфулнес, практики усвідомленості. Важливо, що ці підходи мають допомагати НЕ уникати своїх страхів, а проживати і витримувати їх.

Чи може бути медикаментозне лікування без психотерапії?

Як показують наукові дослідження, лікування фобії може бути лише медикаментозним. Однак такий підхід менш якісний. Він може не дати довготривалого ефекту. Приймаючи лише препарати, людина може перестати боятися надто сильно своїх страхів. Вона починає стикатися з ними та здобувати досвід. Так вона розуміє, що нічого страшного і катастрофічного не відбувається. Однак у процесі лікування клієнт або пацієнт може не змінити свого погляду на проблему. Він не опановує технік і методів, які допомагають під час сильної тривожності. Це особливо важливо у стресових ситуаціях або після завершення курсу медикаментозного лікування.

Наприклад, при соціальній фобії психотерапія допомагає опрацювати самооцінку та страх робити помилки. Також вона вчить долати спроби «передбачення наслідків» та «читання думок» інших людей. Медичні препарати цього зробити не можуть. Саме тому лікування фобій найкраще проводити в комплексі. Необхідно поєднувати медикаментозну терапію з психотерапевтичними методами. Одним із ефективних підходів є когнітивно-поведінкова терапія.

Лікування фобії в центрі «Емпатія»

У нашому центрі є комплексний підхід до проблеми тривожно-фобічних розладів. Є лікарі-психіатри, психотерапевти та психологи, які можуть сумісно лікувати фобії. В першу чергу, лікар встановлює діагноз та визначає його тяжкість. Він вирішує, чи потрібне медикаментозне лікування, або ще можна справитися лише психотерапією. Психологи та психотерапевти працюють у форматі психотерапії. Вони допомагають від легких форм фобій до складних. Складні фобії часто поєднані з іншими розладами.

Фахівці допомагають повернутися до повноцінного життя. Вони складають індивідуальний план роботи для кожного клієнта чи пацієнта. Всі ми різні та потребуємо різного підходу в терапії. Тож, не потрібно соромитися і зволікати у випадку ознак фобії. Не варто чекати, доки це не заполонило ваше життя. Звертайтеся за допомогою вчасно! У нашому центрі «Емпатія» вас проконсультують з турботою та повагою. Вам нададуть відповіді на всі запитання. Фахівці застосують сучасний та доказовий підхід терапії фобій!

Гальченко Аліна Василівна

Співзасновниця центру Емпатія, психіатр вищої категорії, психотерапевт, (PhD) науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності медицини, автор оригінального тексту