Лікування депресії

Лікування депресії є важливим кроком до відновлення психологічного благополуччя та якості життя. Вчасне звернення до фахівців допомагає впоратися з симптомами та знайти ефективні методи терапії. Дехто вважає, що депресія — це вигадка, неіснуючий діагноз або просто стан, спричинений лінощами чи надлишком вільного часу. Однак насправді це серйозний розлад, який потребує уваги та лікування. Це загадкове й поширене слово, яке хоча б раз у житті використовувала кожна людина. Але чи завжди ми правильно розуміємо його справжній зміст?

Що таке депресія і як її розпізнати?

Великий депресивний розлад (ВДР, клінічна депресія) – це розлад ментального здоров’я, який характеризується стійким, не менше 2 тижнів, станом пригнічення, суму та втрати інтересу до життя, когнітивними порушеннями, мʼязовою слабкістю, що має значний вплив на повсякдення людини, її соціальні зв’язки та здатність виконувати щоденні обов’язки, щонайгірше – депресія може спровокувати думки про самогубство та є дійсно одним із лідерів причин смертності в світі.

Види депресії:

• Дистимія – це легка хронічна форма депресії, триває від двох років, проте симптоми менш інтенсивні, ніж при ВДР.
• Депресивна фаза біполярного афективного розладу (БАР) – ця фаза дійсно схожа на клінічну депресію, проте вона змінюється на іншу – маніакальну фазу, що характеризується надмірним збудженням, хворобливою активністю, ейфорією, ризиковою поведінкою чи агресією. Відповідно тут потрібна інша тактика лікування.
• Післяпологова депресія – розвивається у жінок після народження дитини, особливо, якщо була ускладнена вагітність чи взагалі вона була незапланованою, або ж тоді, коли жінка не отримує допомоги від рідних та залишається один на один з новим режимом життя.
• Сезонний афективний розлад – форма депресії, виникає з настанням осені чи зими через короткий світловий день, нестачу сонячного світла.
• Передменструальний дисфоричний розлад – симптоматика виникає за кілька днів до початку менструації у жінки: емоційна лабільність, смуток, безнадійність, втома, труднощі з концентрацією.
• Соматоформна депресія (маскована) – проявляється здебільшого фізичними симптомами, емоційні зміни залишаються неочевидними.

Поганий настрій чи депресія: як відрізнити?

1. Тимчасово поганий настрій. Погодьтесь, це нормально: інколи безпричинно відчувати смуток, розчарування, безсилля, втому, нудьгу, хотіти побути наодинці або поплакати. Життя різнобарвне, у кожного трапляються неприємні моменти, стреси, після чого декілька годин чи навіть днів ми проживаємо почуття, які дійсно нагадують депресивний стан або настрій може бути просто “рівним”! Клінічна депресія неабияк порушує якість життя і, звісно, пригнічений настрій протягом 2-х тижнів- не єдиний діагностичний критерій, їх ми розберемо далі.
2. Відповідь організму на реально існуючі зовнішні стресові фактори, наприклад, сесія, перевірка на роботі, конфлікт з близькою людиною, новини в країні та ін. Тоді, окрім пригніченого настрою, може погіршитись апетит та якість сну. Але одразу ж після завершення тяжкого періоду, вирішення конфлікту – настрій та стан знову стабілізується, людина так само як раніше може відчувати радість, при депресії ж самопочуття не залежить від зовнішніх обставин.
3. Інші стани та захворювання, які мають симптоматику великого депресивного розладу, проте не завжди потребують медикаментозного лікування:
4. Реакція горювання, втрата близької людини;
5. Професійне вигорання, симптоми схожі, проте тут є довгостроковий зовнішній фактор впливу на ваше ментальне здоров’я;
6. Зниження енергії, апатія, пригнічений настрій через фізичні захворювання (анемія, порушення гормонального фону, дефіцит вітамінів і т.д.)

Хто найчастіше хворіє на депресію?

Депресія може з’явитись у будь-кого, незалежно від віку, статі, соціального статусу, релігії або сексуальних уподобань! Точно не “обирає” лише тих, хто не працює чи не має хобі, просто лінується (це ж найрозповсюдженіші стереотипні уявлення про серйозне захворювання?).

Класичний приклад клінічної депресії: чоловік В., 37 років, одружений, має двох дітей, працює віддалено, IT-спеціаліст. Звернувся до психіатра зі скаргами на постійний щоденний смуток, відчуття безнадійності, пригнічений настрій останні 3 місяці. Помітив, що перестав цікавитись своїм багаторічним хобі – риболовлею, менше часу проводить із родиною, не відчуває інтересу та фізичних, моральних сил на це, швидше втомлюється від соціальних контактів. Майже щоночі прокидається о 4 ранку і потім вже не може заснути, зранку не відчуває бадьорості, сил. За останній місяць схуд на 5 кілограм, але при цьому свідомо не змінював харчування, порції також суттєво не змінились, лише їжа ніби одноманітна на смак, улюблені страви не приносять радості. Відчуває роздратованість. Зі слів В., його емоційний стан почав змінюватись тоді, коли дружина втратила роботу, через це почались фінансові труднощі в родині, а йому доводилось брати більший обсяг роботи, відповідно, менше лишалось часу на відпочинок та відновлення, також дізнався про смерть товариша близько 5 місяців тому.

Своєчасне лікування депресії допомагає зменшити симптоми, покращити загальне самопочуття та повернути людину до активного життя.

Які симптоми клінічної депресії?

1. Відчуття смутку, пригніченого настрою, суму, що триває більше 2-х тижнів, та не залежить від зовнішніх обставин. Навіть якщо людина продовжує вести звичний спосіб життя, може посміхнутись чи, здавалось би, зовні показує радість – всередині відчуття порожнечі і байдужості.
2. Втома навіть після відпочинку, мʼязова слабкість, апатія, низький рівень енергії.
3. Те, що раніше цікавило, приносило задоволення (спілкування, робота, малювання, танці, спорт та інші хобі) – зараз втратило цінність, не викликає емоційного відгуку.
4. Порушення апетиту, зміна ваги: переїдання (щоб відчути хоч якусь насолоду чи енергію) або втрата апетиту (їжа стала одноманітна на смак, не приносить задоволення, відсутність голоду).
5. Погіршення якості сну: складно заснути, часті прокидання серед ночі, зранку відсутність бадьорості, сонливість протягом дня.
6. Труднощі з концентрацією уваги, погіршення пам’яті, тобто когнітивні порушення.
7. Відчуття провини, непотрібності, самозвинувачення.
8. Думки про смерть, самогубство.
9. Тілесні симптоми (соматизована, маскована депресія!): головний біль, розлади травлення, напруга в м’язах, перебої в роботі серця і т.д.
10. Роздратованість, людина може стати більш запальною, внутрішній неспокій, тривога.

Як діагностують депресію?

Діагностика депресії – це складний процес, який вимагає комплексного підходу та залучення кваліфікованого спеціаліста. Хоча самодіагностика можлива за наявності певних симптомів, точний діагноз може поставити лише лікар-психіатр або лікар-психотерапевт. В розділі “тестування” нашого сайту ви можете пройти тест на попередню діагностику та лікування депресії.

Основні етапи діагностики:

1. Психіатричне інтерв’ю, збір анамнезу:
   • Лікар детально розпитує про ваші симптоми на даний момент, їх тривалість та інтенсивність.
   • Обов’язково уточнюється, коли саме ви помітили погіршення психічного стану здоров’я, які скарги виникли спершу.
   • З’ясовується наявність подібних станів у родичів (сімейний анамнез). Також запитують про перенесені стресові ситуації, нейроінфекції, ЧМТ, хронічні захворювання та прийом ліків.
2. Психологічне тестування для лікування депресії:
   • Можуть бути використані різноманітні психологічні тести для оцінки депресивних симптомів, рівня тривоги тощо. Це допомагає визначити необхідність лікування депресії та підібрати оптимальні методи терапії.
3. Із тестових комплексів фахівці ментального здоровʼя часто використовують:
   • шкала депресії Бека;
   • госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS);
   • PHQ-9 (чудово підходить для самооцінки симптомів);
   • шкала депресії Монгомері-Асберга;
   • шкала суїцидального ризику Колумбійського університету.
4. Лабораторні та інші дослідження:
   • Можуть бути призначені аналізи крові (наприклад, для діагностики супутніх гормональних порушень, дефіциту вітамінів, мікроелементів).
   • Також психіатр може рекомендувати звернутися до клінічного психолога для уточнення діагнозу. За потреби він може направити до інших вузькопрофільних спеціалістів, наприклад, гінеколога, ендокринолога чи невролога.

Лікування депресії: комплексний підхід до відновлення психічного здоров’я

Психотерапевничний центр «Емпатія» має команду лікарів-психіатрів і психотерапевтів. Вони діагностують та лікують депресію. Запрошуємо вас на консультацію! При легких епізодах лікар порекомендує психолога або психотерапевта. Це допоможе вийти з цього стану без медикаментів. Лікування ж тяжчих станів зазвичай включає в себе:

1. Медикаментозну терапію (антидепресанти, протитривожні препарати за потреби та ін.). Нагадаємо, антидепресанти не викликають залежність і на них “не підсядеш”. Вони не перетворили жодну людину “в овоча” — залишимо ці міфи в минулому!
2. Психотерапія або психологічне консультування. У нашому просторі працюють фахівці, що використовують КПТ та гештальт-терапію. Вони також застосовують арт-практики, майндфулнес, позитивну психотерапію та інші методи. Є формат індивідуальних та групових сесій.
3. Психоосвіта: нашим спеціалістам важливо надати вам детальну інформацію про захворювання та медикаменти. Вони також пояснять рекомендації щодо зміни способу життя, щоб мінімізувати ризики повернення депресії.

Лікування депресії: важливість підтримки та професійної допомоги

Депресія – розлад, який значно впливає на якість життя. Вона потребує своєчасного звернення до лікаря. Важливо відвідувати сеанси психотерапії, приймати медикаментозне лікування. Також необхідна підтримка і розуміння від близьких людей. Якщо ви помітили симптоми депресії у родича, друга чи знайомого, не знецінюйте його стан. Не давайте токсичних рекомендацій, таких як: “відволічись”, “займись ділом”, “зміни роботу”. Уникайте фраз на кшталт: “візьми себе в руки” або “то від скуки”. Будьте поруч. Запитуйте, чи потрібна допомога. Розділяйте почуття. Мотивуйте звернутися до фахівця за лікуванням.

Якщо у себе помітили симптоми депресії, пройшли тест і набрали підвищені бали — зверніться до нас. Якщо маєте сумніви щодо ментального здоров’я, ми готові допомогти. З теплом і турботою готові проконсультувати вас у нашому центрі «Емпатія»! Для запису до фахівців медичного центру – звертайтесь до адміністратора!

Дубина Ольга Олександрівна

Співзасновниця центру Емпатія, психіатр, лікар-психотерапевт, психофізіолог, автор оригінального тексту