Лікування шизофренії

Лікування шизофренії – це складний, але ефективний процес, який дозволяє контролювати симптоми та покращувати якість життя пацієнта. Сучасні методи включають медикаментозну терапію, психотерапію та соціальну підтримку. Важливо вчасно звернутися до фахівців, щоб підібрати оптимальне лікування шизофренії та досягти стабільної ремісії. Комплексний підхід допомагає зменшити прояви захворювання та сприяє соціальній адаптації.

Що таке шизофренія?

Ще не так давно, кілька десятиліть тому, а подекуди навіть декілька років тому, люди з діагнозом шизофренії опинялися в ізоляції від суспільства. Їх запирали в лікарнях на багато років, інвалідизували і навішували «ярлик» непридатності, небезпечності і неповносправності. На щастя, часи змінюються і медицина, як наука, не стоїть на місці. Зараз, цивілізований світ рухається в напрямку, як тільки можливо залишати таких людей частиною суспільства, як найменший час тримати їх в умовах лікарні, а надавати перевагу прийому сучасних препаратів вдома, не відриваючи людину від її життя!

Симптоми та поширенність

Шизофренія дуже різноманітна за своєю симптоматикою. Якщо спробувати описати її більш загальними словами, то це психічний розлад, при якому відбуваються порушення мислення особистості, її сприйняття, емоцій, волі та соціального функціонування. Галюцинації, маячіння не є обовʼязковими симптомами шизофренії, вони можуть бути, а можуть ніколи не статися. Більш важливими і обовʼязковими є порушення емоційної та вольової сфери, які будуть виражатися у поведінці людини, її почуттях. Цікаво, що за світовою статистикою шизофренія зустрічається приблизно у 1% населення незалежно від країни, регіону, раси чи історичного періоду, будь то мирний час чи війна. Важливо говорити про шизофренію відкрито, щоб розвінчувати навʼязані стереотипи про абсолютну небезпечність людей з шизофренією, адже все маловідоме викликає страх та відштовхує! Шизофренія – це стан, який піддається медичному лікуванню та запобіганню його розвитку та ускладнень.

Лікування шизофренії: симптоми та як їх виявити?

Симптоми, які можуть бути при шизофренії, дуже різняться, адже існує декілька форм цього розладу, окрім цього перебіг теж є різний. Зокрема, можливі симптоми шизофренії можна розділити так:

• Позитивні симптоми (мають таку назву з орієнтиром, що до особистості, її функціонуванню «додається» щось, чого раніше не бувало): галюцинації, марення, розлад мислення, дезорганізована мова.
• Негативні симптоми (від особистості щось «віднімається», щось поступово зникає, що раніше їй було характерно): апатія, зниження мотивації, волі, соціальна ізоляція, збіднення мови та емоцій.
• Когнітивні порушення: порушення уваги, запам’ятовування, зниження можливостей засвоєння нових знань.
• Афективні розлади: зміни настрою, емоційна збідненість.

Галюцинації, як вже зазначалося, не є обовʼязковим симптомом, їх може не бути. Проте, коли вони є, то дуже різняться в різних пацієнтів. Це зорові, слухові, нюхові, тактильні, вісцеральні (відчуття якихось змін в органах). В когось можуть бути за життя тільки слухові галюцинації, в когось додаються зорові чи інші. Пацієнти описують такі галюцинації, не завжди чіткими, з якимось розпливчастими обрисами, часто, люди розуміють, що тільки вони чують чи бачать це.

Слід зауважити, що тематика галюцинацій є дуже важливою. Це можуть бути якісь голоси, які лише говорять між собою, як радіо, а можуть бути імперативного, погрозливого характеру, коли галюцинації лякають та наказують, що робити. Саме такі розлади є небезпечними для самого пацієнта, адже він може нанести шкоду собі, скоїти суїцид або ж помилково завдати шкоди оточуючим.

Маячення та дефекти особистості при шизофренії

Маячіння – це система хворобливих переконань, які бувають дивними, нелогічними і не піддаються корекції. Їх фабула (тема) теж різниться:

• Маячіння переслідування: людина вважає, що за нею стежать, її хочуть отруїти, підслуховують або переслідують.
• Маячення величі: людина переконана в своїй особливій ролі, може вважати себе відомою особистістю, месією або володарем надзвичайних здібностей.
• Маячення впливу: людина відчуває, що на неї впливають зовнішні сили, які можуть контролювати її думки, почуття або дії.
• Маячення відношення: часто проявляється до когось вибірково з оточення чи якоїсь організації, де людина вважає, що їй хочуть навмисно заподіяти шкоди, щось роблять проти неї .
• Маячення релігійного змісту: людина може надмірно вірувати, що виходе за межі нормальності, всю свою увагу спрямовує лише в цю сферу, може вважати себе месією чи з якимось важливими обовʼязками.
• Соматичні маячення: людина переконана в наявності у неї якоїсь фізичної вади або хвороби, незважаючи на відсутність медичних підтверджень. Може відвідувати інших лікарів, звинувачувати їх в некомпетентності, скаржитися на численні симптоми, які не складаються в єдину можливу хворобу або їм здається, що вони щось відчувають (вісцеральні галюцинації).

Але що є спільним для усіх форм шизофренії і є більш інвалідизуючим, це дефект особистості, до якого призводить шизофренія. Це поступове емоційне збіднення людини, втрата волі та мотивації до дій, які наповнювали б життя сенсами.

Це виглядає як так, що людина перестає бути схожою на себе, ніби поступово вигорає. Її емоції стають збіднілими, вона менше сміється, радіє, перестає отримувати задоволення від звичних для себе речей. Втрачається бажання чогось досягати, щось робити, аж до виконування своїх гігієнічних потреб, тому люди з шизофренією можуть виглядати недоглянутими, неопрятними, неакуратними. Лікування шизофренії має включати комплексний підхід, що дозволяє зберегти особистість і мотивацію до життя, запобігаючи подальшому розвитку дефекту.

Форми шизофренії

У людей з шизофренією порушується тип мислення, стиль і послідовність мовлення. Вони можуть говорити не послідовно, розірвано, використовувати власно придумані слова. А емоції можуть не завжди відповідати, тому що людина розповідає. Наприклад, пацієнт говорить про щось сумне, але при цьому має байдужий вираз обличчя, або навпаки, посміхається.

• Параноїдна форма: коли людина має основне маячіння чи то переслідування, чи то відношення, ревнощі. Тут можуть додаватися галюцинаторні переживання, але не обовʼязково. Наприклад, людина вважає себе посланцем Бога, вважає, що має певну місію, може відчувати промені сили, які проходять через нього.
• Кататонічна форма: характерні рухові порушення від ступора до, навпаки, рухового збудження, при цьому порушуються реакції на зовнішні подразники. Це може виглядати так, що пацієнт лежить нерухомо в ліжку, в якійсь незручній позі, з припіднятою головою над подушкою. Або навпаки, пацієнт може кричати, повторювати одні і ті ж рухи. Такі стани лікуються лише в стаціонарі.
• Гебефренічна форма: людина часто кривляється, сміється, надмірно емоціює, проявляє дурнувату, дивну та ексцентричну поведінку. Проста форма: при такій формі шизофренії людина поступово змінюється, ніби «вигорає». Вона стає емоційно збіднілою, втрачає звичні їй інтереси, хобі, стає байдужою до всього. Проста форма шизофренії, насправді, є дуже непростою в діагностиці, адже тут немає чітко виражених галюцинацій чи маячіння.

Лікування шизофренії передбачає комплексний підхід, включаючи медикаментозну терапію, психотерапію та соціальну реабілітацію. Тож, як бачите, картина шизофренії дуже різноманітна. Важливо, що дуже невеликий відсоток людей є небезпечними агресивними до інших. Серед, умовно, здорових людей, так само є люди схильні до агресій!

Чому виникає шизофренія?

Зважаючи, що статистика винекнення шизофренії дуже стабільна, і не залежить ні від історії людства, ні від локації чи рівня достатку та екології, це говорить про відсутність чіткого розуміння її походження. Можна відмітити лише теорії чи фактори, які можуть сприяти виникненню шизофренії, зокрема це:

• Генетичний фактор: є тенденція спадковості захворювання. Зокрема, якщо в когось з родичів був психічний розлад, це збільшує ризики прояву шизофренії. Проте, далеко не завжди у пацієнтів з цим діагнозом знаходяться такі сімейні наслідки. Поки що, не відкрито «єдиного гена шизофренії».
• Нейробіологічний фактор: багато є теорій про порушення певних нейромедіаторів в різних ділянках мозку.
• Стресові фактори: несприятливе середовище, часті переживання можуть посприяти дебюту шизофренії або її загострень.

Слід додати, що є багато інших припущень, які можуть підвищувати ризики цього захворювання. До таких факторів належать перенесення нейровірусів, глистяні інвазії, різні інфекції, вживання наркотиків та інші. Стать не є важливою при цьому захворюванні. Хворіють однаково, що жінки, що чоловіки. Але значимий є вік. Вперше шизофренія пробуджується переважно в молодому віці. У чоловіків ризиковими є 15-25 років, у жінок 20-30 років. Це не означає, що вона не може статися раніше чи пізніше. Ці роки є статистично частішими у пацієнтів з першими епізодами шизофренії. Рідкісним проявом шизофренії є у малих дітей, хоча такі випадки все ж таки відмічають. У людей більш старшого віку, тим паче, похилого, шизофренія є рідкісним явищем. Найбільш ймовірно, що просто ці люди не потрапляли в поле зору психіатрів раніше. Але її симптоми, особливо негативні, могли існувати вже змолоду.

Чи можна вилікувати шизофренію?

На жаль, шизофренія є хронічним захворюванням. Поки що не винайшли ліків, які приводять до повного одужання. Але шизофренія має різні стадії та типи перебігу. Тут можна впливати на ці процеси. Шизофренія має періоди загострень. У ці періоди симптоми яскраво виражені. Переважно це «позитивні» симптоми: галюцинації, маячіння, зміни настрою, агресія. Людина може себе неадекватно вести. Вона може не розуміти, що з нею відбувається. В такі періоди можуть ставатися психози. Вони лікуються лише в умовах стаціонару.

До чи після загострень є періоди більш легкого перебігу захворювання. У цей час переважають «негативні» симптоми: емоційне збіднення, вигорання, відсутність мотивації. Є також стани ремісії. У період ремісії симптоми виражені мінімально. Вони можуть не так сильно порушувати життя людини. Чим частіше стаються загострення, тим швидше розвивається дефект особистості. Це виглядає як вигорання людини, зміни її особистості. Включає апатію, байдужість, втрата мотивації, соціальна ізоляція. Ціллю лікування шизофренії є досягнення «стишення» симптомів. Мета — призупинити розвиток хвороби. Це дозволяє, щоб симптоми мінімально впливали на життя людини та її якість життя.

Які є способи лікування шизофренії:

• Медикаментозне лікування: зараз є основним за своєю ефективністю;
• Психотерапевтичне: більше як доповнююче, для покращення якості життя, зменшення стресових факторів, які можуть викликати загострення.
• Інші види лікування: електросудомна терапія (ЕСТ) має високу ризиковість. Через це вона використовується в нашій країні в дуже обмеженій кількості місць. Існують інші підходи до лікування шизофренії, але вони або ще є експерементальними, або з недостатньою доказовою базою.

Медикаментозне лікування може включати різноманітні рецептурні препарати, якісь легкі препарати «на травах» тут не працюють! Є протоколи лікування шизофренії, які застосовуються в усьому світі. На даний час вони визнані найбільш дієвими. Медикаментозні препарати призначаються відповідно до симптомів захворювання. Лікар також враховує, як людина сприймає лікування та багато інших факторів. Ці фактори розглядає лікар-психіатр.

Лікування шизофренії в центрі “Емпатія”

Дуже є важливим, виявляти шизофренію на ранніх етапах її прояву. Чим раніше почати лікувати це захворювання, тим більше можливостей запобігти його розвитку. Це допоможе уникнути прогресування і формування дефекту особистості. Регулярне спостереження у лікаря та прийом ліків допомагає запобігати загостренням захворювання. Це також сповільнює формування дефекта особистості. У центрі «Емпатія» наші лікарі-психіатри застосовують сучасні протоколи лікування цього захворювання та проявляють до пацієнтів турботливе та поважливе ставлення! Не соромтеся звертатися за діагностикою та допомогою, тут вчасність має велике значення!

Гальченко Аліна Василівна

Співзасновниця центру Емпатія, психіатр вищої категорії, психотерапевт, (PhD) науковий ступінь доктора філософії зі спеціальності медицини, автор оригінального тексту